Збільшити шрифт
Змінити на синій
Змінити на чорно-білий

Новини

Чому Нацперелік – це не перешкода для забезпечення пацієнтів ліками, а інструмент раціонального планування

2 березня 2018
2278

Останнім часом в ЗМІ все більше набирає популярності тема, що через запровадження Нацпереліку онкохворі змушені переривати лікування. Громадськість намагаються переконати, що Нацперелік не лише обмежує фінансування ліків з державного та місцевих бюджетів, але й перешкоджає спроможним громадам допомагати у лікуванні своїх мешканців. Пояснюємо, чому ці твердження є міфами.

Національний перелік лікарських засобів – це короткий перелік життєвонеобхідних основних лікарських засобів із доведеною ефективністю, доступ до яких держава гарантує усім пацієнтам безоплатно шляхом раціонального використання державних коштів.

Загалом перелік містить 427 МНН (діючих речовин), та це не означає що медзаклади зобов’язані мати увесь перелік цих ліків у наявності. Кожен лікувальний заклад чи його підрозділ має обрати лише ті ліки, які стосуються їхнього профілю та необхідні для лікування саме їхніх пацієнтів. Наприклад, для онкологічних відділень та лікарень онкологічного профілю для повного забезпечення потреб пацієнтів із Нацпереліку треба до 135 МНН, а, скажімо, для кардіології – до 40 діючих речовин. Адже усім цим хворим не потрібні медакаменти для лікування, наприклад, малярії чи гепатиту С.

Після забезпечення 100% потреби ліками з Нацпереліку, кожен лікувальний заклад може і має право закуповувати необхідні препарати, що не увійшли до нього. Наголошуємо, це не означає, що лікарня має закупити усі ліки на увесь рік: головне – розрахувати цю потребу і запланувати частину державної субвенції і фінансування з місцевого бюджету, щоб їпотреба була своєчасно покрита. Лікарні можуть обирати для себе найзручніший формат – як проводити закупівлі за Нацпереліком: щоквартально чи по іншому.

Ліки, що не увійшли до Національного переліку можна закуповувати паралельно з препаратами із Нацпереліку.  Ця можливість передбачена через закупівлі на очікувану вартість Наказом МЕРТ №490 від 22.03.2016.  

Національний перелік – це не обмеження для медзакладів, це інструмент раціонального планування для гарного менеджера.  

Кожна лікарня при розрахунку потреби за Національним переліком повинна зважати і на ліки, які забезпечуються через міжнародні закупівлі. Адже є і ті медекаменти, що закуповуються за допомогою міжнародних організацій та наявні у Національному переліку.

Міністерство знає про проблему із затримками міжнародних закупівель, і ми докладаємо максимальних зусиль, щоб пришвидшити цей процес. Але і для керівників закладів ці проблеми не є новими. Саме тому, кожен керівник має брати особисту відповідальність і розуміючи, що заплановані препарати не надійдуть вчасно – звертатися з цією проблемою до місцевої влади. Шляхів вирішення цієї проблеми є кілька: перерозподіл залишку ліків між регіонами чи додаткове фінансування локальної проблеми з місцевого бюджету.

Якщо спроможні громади хочуть допомогти фінансово та пролікувати пацієнтів своєї громади, вони можуть адресно направляти свою допомогу. Цей механізм жодним чином не регулюється і не забороняється Національним переліком.   

Нагадаємо, МОЗ підготувало детальні практичні рекомендації та відповіді на найбільш поширені питання про Національний перелік основних лікарських засобів для закладів охорони здоров’я. Знайти їх та завантажити можна за посиланням: https://goo.gl/khYLiR

Додаткові питання щодо впровадження Національного переліку, чекаємо на електронну адресу: [email protected].