Збільшити шрифт
Змінити на синій
Змінити на чорно-білий

Всеукраїнський тур ЗміниТИ

Що хочуть «ЗміниТИ» громади Волині: успіх медичної реформи – у професійній роботі

20 липня 2017
393

Впровадження реформ – тривалий та складний процес. Для перетворення прогресивної концепції на втілені зміни на місцях необхідно чимало кропіткої роботи. Від професійності, компетентності та злагоджених дій тих, хто втілюватиме реформу, залежить її успіх.

Саме тому ми в рамках туру #ЗміниТИ обговорюємо з представниками місцевого самоврядування, медичної спільноти, підприємцями, журналістами, студентами та активними громадянами реформи у сферах системи охорони здоров’я, рівного доступу до політики, контролю за публічними фінансами та залучення громадян до ухвалення рішень місцевим самоврядуванням. 29-31 травня долучились до цих обговорень і громади Луцька, Володимир-Волинського та Ковеля.

«Це дуже добре, що громадські організації і міністерство говорять про реформи спільно. Реформа може вдатися тоді, коли про неї говорять професіонали. Ми раді, що сьогодні ми маємо спільну мету».

Світлана Мишковець, заступник голови Волинської ОДА

РЕФОРМА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Представники медичної спільноти та місцевого самоврядування Волині підкреслюють, що розуміють потребу зміни чинної системи охорони здоров’я, за якої пацієнти не отримують належного лікування в повній мірі, лікарі почуваються юридично та економічно незахищеними, а місцеві бюджети не в змозі вирішити наявні проблеми.

Разом із тим, нові фінансові та адміністративні механізми, передбачені логікою медичної реформи, лишаються не до кінця зрозумілими як для медиків, так і для місцевої влади. Тож значна частина консультацій була присвячена обговоренню нової системи фінансування медичних послуг, а саме розподілу ролей між Національною службою здоров’я та органами місцевого самоврядування, а також процесу формування госпітальних округів.

Фінансування системи охорони здоров’я

Медиків та представників місцевого самоврядування цікавило, як саме запрацюють нові механізми фінансування охорони здоров’я. Зокрема, хто оплачуватиме роботу персоналу та утримуватиме структуру фельдшерсько-акушерських пунктів, чи враховуватиме ризик-тариф оплату за енергоносії, як медичним закладам профінансувати оновлення матеріально-технічної бази – особливо комп’ютерів, необхідних для запуску електронного реєстру пацієнтів.

Лікарі вторинного рівня цікавились, як відбуватиметься фінансування роботи вузьких спеціалістів, чи працюватиме на вторинці гарантований пакет та як функціонуватиме механізм співфінансування у випадку дороговартісних операцій. Крім того, піднімали питання розподілу фінансування між первинним та вторинним рівнями за аналізи та медичні огляди для військкоматів.

У Луцьку лікарі наголошували, що медичні заклади потребують чіткого прописаного гарантованого пакету послуг, а також юридично та економічного прозорого механізму співоплати громадян за ті послуги, що до нього не входять. Відповідну роботу треба також провести з пацієнтами: чітко роз’яснити, що у вартість послуги входять і зарплати, і енергоносії тощо.

Головні лікарі при цьому хочуть мати юридично захищену можливість розривати трудові стосунки з лікарями, з якими пацієнти неохоче укладають декларації.

«Якщо лікар Петренко не взяла собі жодного пацієнта у «зелений» список, яка буде оплата праці цього лікаря? Чи буде вказано в законодавстві, що керівник закладу, головний лікар, не мусить її фінансувати? Бо зараз ми зобов’язані платити лікарю зарплату на рівні первинки, але ви ж розумієте, що є кращі і є гірші лікарі».

Олександр Клачук, головний лікар Володимир-Волинського ТМО 

Також головні лікарі висловлювали побоювання щодо передачі органам місцевого самоврядування функції утримання медичної інфраструктури. За словами стейкхолдерів, представники ОТГ недостатньо розуміють свою відповідальність за утримання медичної інфраструктури, неохоче виділяють кошти децентралізованих бюджетів на потреби охорони здоров’я, що може призвести до закриття закладів там, де їх доцільно було б зберегти.

«У нас є сімейна амбулаторія і 5 ФАПів, з яких лишиться 2, 3 підуть на скорочення. Якщо ви думаєте, що громади будуть їх фінансувати, то громади не будуть цього робити, вони поки цього не розуміють, можливо, мине півроку і вони це збагнуть. Десь 50% закладів піде під скорочення, бо немає розуміння в керівників громад».

Лікар-педіатр, Ковель

«ОТГ не готові до того, щоб виділяти гроші на медицину. У нас на кожну громаду зайшло по 5 млн грн на медичну інфраструктуру, і вони з цих грошей нічого не виділили на медицину! Я вчора зібрав зал, до мене приїхали з ФАПів і кажуть: треба ремонт, дахи перекрити, грубки розвалені, я звертаюся, а з громад мені відписують, що коштів нема, виділяйте з медичної субвенції. Толку з того, що я запрошував голову райради, вони кажуть, що грошей нема, і все. І ніхто їх не знімає, і люди не виходять страйкувати. Тому ніхто з громад не дає грошей на медицину».

Головний лікар, Ковель

Звучали також зауваження щодо потреби як фінансового контролю діяльності закладів охорони здоров’я, так і якості наданих послуг з боку Національної служби здоров’я.

Учасників консультацій цікавило також питання контролю за якістю наданих послуг лікарями, що господарюватимуть як ФОПи, і загалом роботи приватних медичних закладів після реформи.

«Кому будуть підпорядковуватись ті ФОПи, які відділяться від медичних закладів? За їхню якість і кваліфікацію хтось має нести юридичну відповідальність. До нього можуть записатися дві тисячі пацієнтів, бо він гарно говорить, а як лікар він нуль».

Головний лікар, Ковель

Первинна ланка охорони здоров’я

Неодноразово лунала теза щодо потреби конкретизувати гарантований пакет послуг на первинному рівні: що буде до нього входити, якою буде сума ризик-тарифу та які коефіцієнти передбачені для різних груп пацієнтів. Насамперед йшлося про асоціальних громадян, а також мешканців сільської місцевості.

Представники медичної спільноти наголошували, що пацієнти також мають нести відповідальність за дотримання наданих лікарем рекомендацій.

«На первинці звучала профілактична складова – врахувати мотиваційну складову для пацієнта в декларації. Ми їм розповідаємо, розповідаємо, а вони не хочуть. Не бійтеся виписати в міністерстві відповідальності пацієнта за своє здоров’я. Тоді сімейний лікар зможе щось зробити».

Головний лікар ЦПМСД

Лікарів-педіатрів цікавило, яким чином регулюватиметься їхнє навантаження, зокрема які будуть коефіцієнти до ризик-тарифів для дітей і чи вони відрізнятимуться для різних вікових груп дітей.

Також лікарі первинної ланки запитували, чи може лікар відмовити пацієнту в підписанні декларації, яке обмеження на максимальну кількість пацієнтів та чи буде вичерпний перелік випадків, у яких лікар має відвідувати пацієнта вдома.

Разом із тим, згадували і про вимогу до сімейного лікаря своєчасно скеровувати пацієнта до вузьких спеціалістів, якщо є така потреба.

«Має бути чітка відповідальність сімейного лікаря, щоб пацієнт був вчасно скерований до спеціалізованого лікаря. Має бути чіткий перелік послуг».

Представниця ЦПМСД

Госпітальні округи

Представники медичної спільноти неодноразово підкреслювали, що ані медики, ані представники місцевої влади не мають чіткого розуміння, як мають формуватися госпітальні округи – в залежності від кількості населення чи території.

«Якщо ми в нашому українському житті використовуємо «рекомендовано», а не чорне-біле – виникає широке поле для маніпуляції. Нам потрібна інструкція з переліком закладів, які повинні бути в госпітальному окрузі».

Олександр Клачук, головний лікар Володимир-Волинського ТМО 

Головні лікарі наголошували, що медична спільнота дезорієнтована тим, як пов’язаний процес формування госпітальних округів із адміністративною реформою.

«Ми не розуміємо співвідношення між госпітальними округами і адміністративно-територіальною реформою. Ще півтора року тому нам не казали, що де буде центр госпітального округу, там буде повітове місто, тільки останнім часом почали про це говорити. Ми, просто лікарі, мусимо знати, що буде через рік, 5 років. Нам потрібна модель. Це люди, робочі місця, зарплати, сім’ї».

Олександр Клачук, головний лікар Володимир-Волинського ТМО 

Учасники консультацій також цікавились, яка відповідальність госпітальної ради та хто контролюватиме її членів, зокрема щодо ймовірного конфлікту інтересів. Як можливий спосіб контролю пропонували механізм кураторів від Міністерства охорони здоров’я, кожен з яких відповідав би за госпітальні округи у трьох областях.

«Є округ, який більш населений, є різниця в рентабельності округів. Чи буде якийсь коефіцієнт рентабельності округів? Що буде первинним в госпітальному окрузі – ви даєте фінансування під уже наявну структуру чи ви даєте гроші і ми маємо підлаштувати інфраструктуру під отримані кошти?»

Представник місцевого самоврядування, Луцьк

Освіта та працевлаштування молодих фахівців

Теми освіти майбутніх медиків та працевлаштування майбутніх лікарів в ході консультацій піднімали представники різних груп: головні лікарі, пацієнти, представники місцевого самоврядування та студенти-медики. Зокрема піднімалося питання, як молодий лікар зможе зацікавити пацієнтів підписати з ним декларацію.

«Є проблема на первинці з кадрами. У нас тільки половина забезпеченості по місту Ковель сімейними лікарями, і з них дві третини – це пенсіонери, ви почнете реформу – вони поїдуть. Ми живемо поряд із Польщею, туди їздять лікарі, їм кажуть: переїзди, ми тебе трохи підучимо, і буде в тебе зарплата 1000 доларів. Найбільш пристосовані туди підуть. А молодь, яка до нас приїздить, їх треба вчити, вони не готові бути сімейними лікарями, хірургами тощо. Хто залишиться?»

Лікар, Ковель

Разом із тим, звучала теза, що для оцінки кваліфікації молодих медиків наразі бракує ефективних інструментів, випускники із високими теоретичними знаннями часто мають суттєві прогалини на практиці, що пояснюється браком досвіду. Учасники консультацій цікавились, яким чином МОЗ планує забезпечити належний рівень підготовки випускників медичних вузів.

«Доступні ліки»

В цілому представники медичної спільноти позитивно оцінюють перші результати програми «Доступні ліки». Дехто з лікарів, втім, відзначав, що кошти, виділені на фінансування програми протягом місяця, закінчились протягом перших двох тижнів, а отже схема фінансування програми потребує корекції.

Також учасники консультацій піднімали питання порушень у роботі працівників аптек, зокрема щодо безрецептурного відпуску препаратів та загалом корупції у взаємодії медичних працівників з фармацевтичним бізнесом.

З результатами консультацій на Волині щодо реформ демократизації можна ознайомитися за посиланням.

Матеріал підготував:

Антон Кушнір, полісі-аналітик ГО «Центр UA»